390 
1 min
Договір між ПАТ “Миколаївобленерго” та Міжнародним енергетичним кластером про розробку проєкту переведення області на клас напруги 20/0,4 кВ замість існуючого 10/0,4 кВ передбачає фінансування в розмірі 8,2 млн грн, яке забезпечить уряд Литви, передає Енергореформа.
Про це повідомив в.о. гендиректора оператора системи розподілу Вадим Данилків.
“Предметом договору є виконання проєктної роботи “Реновація енергетичної інфраструктури “Миколаївобленерго” з переведенням на клас напруги 20 кВ”, – сказав він у коментарі Енергореформі.
При цьому Данилків зазначив, що розробку проєкту здійснюватимуть українські проєктні організації, що входять до Енергетичного кластеру, за участю провідних вищих учбових закладів України та Литви, зокрема, Вільнюського університету, Каунаського технологічного університету.
За його словами, загальний термін виконання робіт становить 210 календарних днів з моменту підписання договору та отримання вихідних даних.
По закінченню певних етапів розробки проєкту “Миколаївобленерго” шукатиме запроєктоване обладнання та фінансування міжнародних донорів.
“Допускаю, що це може бути в рамках спеціального фонду підтримки енергетичного сектору, створеного минулого року”, – зазначив Данилків.
Разом з тим він додав, що реалізацію проєкту забезпечать провідні виробники електротехнічного обладнання, будівельні та електромонтажні організації Литви та України.
Глава “Миколаївобленерго” звернув увагу, що проєктна робота – лише перший етап комплексної реконструкції електричних мереж товариства, основна мета якого – відійти від точкового відновлення окремих об’єктів, ушкоджених бойовими діями, або просто застарілих, натомість побудувати єдину сучасну електроенергетичну систему на новітніх принципах та елементній базі.
За словами керівника обленерго, в рамках розробки проекту буде проаналізована існуюча структура електромереж, ступінь її ушкодження, рівень енергоефективності й технологічних втрат.
Також будуть розраховані оптимальні режими роботи мереж з точки зору надійності електропостачання та зменшення втрат, визначені єдині сучасні принципи та підходи проєктування об’єктів товариства. Крім того, проєктна робота має визначити пооб’єктний перелік заходів з нового будівництва та реконструкції об’єктів електромереж із зазначенням техніко-економічного обґрунтування та визначенням оціночної кошторисної вартості.
У межах роботи буде передбачено впровадження “розумних мереж” Smart Grid як ключового чинника в успішному вирішенні нагальних мережевих проблем, враховуючи ріст попиту та можливості ефективної інтеграції об’єктів ВДЕ-генерації.
Данилків підкреслив, що проєкт реалізовуватиметься на території всієї Миколаївської області, але першими пілотними об’єктами будуть найбільш постраждалі підстанції і лінії електропередачі на деокупованих територіях Баштанського та Миколаївського районів.
Енергетик пояснив, що в цілому через реалізацію проєкту споживачі отримують більш якісну послугу розподілу електроенергії, зменшиться кількість та тривалість перерв електропостачання, підвищиться рівень надійності електромереж та якість електроенергії.
За його словами, передача електроенергії на відстань тим ефективніше, чим вище напруга в лінії, саме тому передача великої потужності від електростанцій в Україні здійснюється на класах напруги 150, 330 і навіть 750 кВ. На таких лініях навіть при великій відстані між об’єктами майже не знижується рівень напруги. Крім того, для одного й того ж обсягу енергії необхідний значно менший перетин проводів або жил кабелю.
Разом з тим мережі напругою 6кВ, поширені в Миколаєві, вичерпали свою пропускну спроможність, і при будівництві сучасного енергоємного об’єкта, навіть великого багатоповерхового будинку в центрі міста, доведеться будувати нові лінії живлення аж від підстанцій напругою 35/6 або 150/6кВ. Тому що навіть незначне збільшення навантажень на малих напругах вимагає значного збільшення перетину ліній, а отже, фактично побудови їх наново.
Така ж ситуація – і з наступними об’єктами. А створювати резерв пропускної спроможності при таких рівнях напруги економічно неефективно через велику вартість кабелів значних перетинів.
“Саме тому зі зростанням енергоємності виробництва і розвитком побуту в країнах Європи перейшли на напругу 20 та 22 кіловольта в розподільних мережах. Це також дозволило знизити втрати при передачі електроенергії більш ніж удвічі у порівнянні з електричними мережами, що зараз експлуатуються на території України”, – описав ситуацію глава обленерго.
Іншою передумовою для переведення розподільчих мереж на рівень напруги 20 кВ, за його словами, є незадовільний стан та тривалий термін служби існуючих мереж. Згідно з оцінками технічного стану для електричних мереж залишковий строк експлуатації складає орієнтовно 10-11 років. У будь-якому випадку електричні мережі мають бути оновлені, тому доцільно робити це, користуючись досвідом передових країн світу. Крім того, це дозволить уніфікувати елементну базу з країнами Європи, і, врешті-решт, прискорить технічну інтеграцію з енергосистемою ЄС.
Як повідомляла Енергореформа, Миколаївська область стане пілотною для реалізації проекту у рамках меморандуму про співпрацю з оперативного планування та відновлення пошкоджених об’єктів енергосистеми України, укладеного між Міністерством енергетики та Міжнародним енергетичним кластером (МЕК) у жовтні 2022 року.
“Одним із етапів проекту стане перехід на більш сучасне, енергоефективне обладнання класу напруги 20/0,4 кВ замість використовуваного 10/0,4 кВ”, – повідомили у Міненерго.
Першочергово використовувати таке обладнання планується на територіях, які найбільше постраждали внаслідок активних бойових дій.
“Проектна документація вже розробляється представниками Міжнародного енергетичного кластеру“, – зазначили у міністерстві.
За інформацією Міненерго, технічні фахівці АТ “Миколаївобленерго” планують відвідати Литву, щоб ознайомитися з особливостями використання та перевагами такого обладнання.
Довідково: Міжнародний енергетичний кластер (МЕК) – об’єднання семи підприємств, які виробляють та постачають енергообладнання та металоконструкції, виконують проектні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, роботи в галузі енергетики та телекомунікацій, а також п’яти партнерських наукових установ, що здійснюють діяльність у сфері енергетики.
Члени МЕК та наукові партнери працюють над спільними проектами в Україні, Литві, Німеччині та інших країнах ЄС.
